155-річчя
від дня народження Василя Стефаника
Василь
Семенович Стефаник (14 травня 1871, Русів (нині Івано-Франківської області) —
7 грудня 1936) — український письменник, майстер експресіоністичної новели,
громадський діяч, політик. Посол (депутат) Австрійського парламенту від
Королівства Галичини та Володимирії.
Творча спадщина В. Стефаника має велике пізнавальне,
ідейно-естетичне й історико-літературне значення. Він був новатором у
літературі, творцем і неперевершеним майстром дуже стислої, драматичної за
змістом і глибоко ліричної за звучанням соціально-психологічної новели.
Стефаник започаткував в українській літературі експресіонізм, цей стиль
передбачає зображення внутрішнього через зовнішнє, зацікавлення глибинними
психологічними процесами. Черпаючи тематичний матеріал з добре знаного йому
села, Стефаник не бачив суті своєї творчості в описах селянського побуту чи
порушенні соціальних питань. Для нього головним в показі «мужицької розпуки»
були не побутові й не політичні, а універсальні аспекти людського життя.
Твори В. Стефаника перекладено багатьма мовами світу
(англійською, болгарською, грузинською, іспанською, італійською, литовською,
німецькою, новогрецькою, польською, російською, румунською, сербохорватською,
словацькою, словенською, угорською, французькою, чеською, арабською та іншими).
