170 років із часу народження Івана Овсінського
Система землеробства
Овсінського (Безплужний обробітку ґрунту) — спосіб
обробітку ґрунту без обертання його орного шару, який виконується
плоскорізними, чизельними і дисковими знаряддями.
Іван Євгенович Овсинський (1856-1909) — видатний український учений-агроном, працював на рубежі XIX і XX століть, основоположник безполицевого обробітку ґрунту.
Він реалізував на
практиці теоретичні напрацювання попередніх вчених і започаткував
теоретико-методологічні та практичні основи «нової системи землеробства», яку
сьогодні можна назвати органічною.Також довів, що у використанні плуга немає
необхідності, аргументовано відмовився від добрив того часу. Головною перевагою
системи агронома є виняткова стійкість посівів і до посухи, і до
перезволоження.
Система землеробства Овсінського складається із двох частин: підготовка землі до сівби і сівба із доглядом за рослинами. Обробіток землі включає в себе виключно так зване «лущіння», поверхневу оранку на два дюйми (5 см) та розпушування зораного шару боронами із залізними зубцями чи дерев’яними катками. При поверхневій, але своєчасній, обробці ґрунту, що проводилась за допомогою сконструйованого ним спеціального культиватора із плоскорізними робочими органами, знищувались бур’яни та утворювався в кінцевому результаті розпушений поверхневий покривний шар, який добре зберігав вологу у ґрунті.
На основі досліджень
учений дійшов висновку, що оранка ґрунту плугами і скидання його верхнього шару
на дно борозни створює гірші умови живлення рослин, ніж поверхневий
обробіток.
Пізніше його результати
досліджень та наукові висновки були піддані широкій критиці і були забуті на
декілька десятиліть. Остаточної реабілітації система землеробства І.Є.
Овсінського отримала лише в 60-х роках ХХ століття.
